У рамках реалізації проекту «Молодь без кордонів», що фінансувався Освенцимським воєводством за підтримки компаній MCR Polska та Geobit, 10 випускників курсів польської мови Центру українсько-польської співпраці нашого університету побували у Польщі. Вони представляла своїх ровесників від всієї України у заході, який мав назву «Life Festival Oświęcim 2017». За умовами проекту методом тестування серед 70 бажаючих було відібрано 10 найкращих слухачів, які й взяли участь у подорожі до Кракова, екскурсіях по Освенциму, побували на концертах легендарних груп Scorpions та LP, стали учасниками інших культурних заходів й отримали унікальну практику живого спілкування польською мовою.
Ось як розповідають про подорож учасники цього дійства.
Дарья Погасій. У м. Освенцим я була уперше у своєму житті і була приємно вражена цим чудовим, хоча і маленьким, містом. Здавалось, мріяти навіть не могла про можливість стати учасником такої величезної події, як Life Festival Oświęcim 2017. Молодіжним жаргоном - враження просто бомбезні! Хочеться повернутися назад і пережити ще раз ці прекрасні емоії! Цю поїздку можна описати декількома ключовими словами: дивовижна, емоційна, вражаюча, часом виснажлива, та все ж таки незабутня! Організаторам і учасникам величезне дякую!
Анастасія Шубіна. Ця поїздка дала мені змогу уперше відвідати Польщу. Багато що здивувало, багато чого залишилось як у спогадах, так і на карті моєї пам'яті. Поїздка на фестиваль стала однією із яскравих моментів цього літа. Окрім шаленого ритму музики, постійного спілкування із новими людьми та шопінгу у Кракові, хочеться виділити наступні моменти: 1) дякую господарям за гостинність, увагу, турботу і за такі великі та смачні порції усього, чого можна хотіти, що кожного разу змушували відчувати гастрономічний екстаз. Дотриматись дієти не вдалося! 2) мене не впустили із камерою на територію фестивалю. Тут дякую собі за те, що не розгубилась, і пані Анастасії, яка навчила польської мови так, що в тій ситуації змогла розказати все, що мені треба, аби вирішити проблему. 3) поїздка в колишній концтабір справила на кожного з нас незабутнє враження. Після побаченого та почутого, багато в чому моє ставлення до життя змінилося. Дякую всім, хто сприяв відчути дихання іншої країни та її культуру.
Дарія Фролова. Почувши про те, що мене удруге взяли на проект, я не повірила своїм вухам, подумавши, чи таке може трапитися насправді? Доведено особистим досвідом - буває! Варто лише спробувати та не боятися рухатися до своєї мрії і усе вдасться. Цього року програма теж була дуже насиченою й цікавою – ми весь час були зайняті, особливо сподобалися спільні творчі заходи із представниками Німеччини та Польщі, де границі стираються миттєво, мовні бар’єри пропадають одразу, і ось ми спільно працюємо над створенням свого артоб’єкту. Окремо можна виділити сам Life Festival Oświęcim 2017 – усі ці дні я перебувала у відчутті, що хтось мене повинен ущипнути, аби прокинутися, але це була реальність. Відчуття щастя, незабутніх емоцій під звуки музики світових зірок створювало атмосферу ейфорії. На завершення хочу сказати, що щиро вдячна нашому Центру українсько-польської співпраці, що зумів виграти участь у цьому проекті, і за подаровані години і хвилини, які грітимуть мою душу ще дуже довго.
Анна Лисенко. Я люблю подорожувати як на «маленькі», так і на «далекі» відстані. Поїздка до Польщі на музичний фестиваль виявилася першою «вичєчкою» за кордон. Для мене все було новим, цікавим та інтригуючим! На все дивилася великими очима і, здається, не помічала ніяких незручностей. Ні довга затримка на кордоні в десять з половиною годин через пропуск важливих людей, ні пекельне сонце, ні втома не змогли зіпсувати загальне враження. Перший день фестивалю відкрив мені багато нових польських виконавців, а Shaggy настільки розкачав натовп, що мої стегна безперервно рухалися в такт його нестримної ямайської музики ще довго після завершення виступу! Ніколи не думала, що перетворюсь на скажену 14-літню фанатку, але саме це сталося під час виступу LP вже другого дня фестивалю. Усі, хто їхав зі мною, наче стали одним цілим, вірними друзями, що «відривались» як могли у танці, продиктованою неймовірною музикою. Дружня атмосфера, щира та тепла зустріч польської сторони допомогла знівелювати тисячі кілометрів і подарувати відчуття дому навіть в зовсім іншій країні. Вже пройшло чотири тижні, як ми всі повернулися до звичного ритму життя, але ті емоції, які ми отримали, залишаться з нами назавжди.
Центр українсько-польської співпраці Національного гірничого університету
